«Які види грибків найпоширеніші?» — таке питання не раз звучало в наших обговореннях.
Про найпоширеніші види грибків спеціально для ProPodo — колонка спеціалістів лабораторії IMD.
Згідно зі статистикою, оніхомікозом страждає 25% населення земної кулі.
Виділяють три групи збудників оніхомікозів:
- До 90% уражень нігтів спричинено саме цими грибками. Наразі найчастіше оніхомікоз викликаний Trichophyton rubrum, рідше — mentagrophytes і значно рідше — Tr. violaceum, Epidermophyton floccosum.
- Окрім дерматофітів, збудниками оніхомікозів нерідко є дріжджоподібні грибки роду Candida. Кандидозне ураження переважає при оніхомікозі кистей. При цьому часто відбувається зміна шкіри навколо нігтя (пароніхії).
- Значно почастішали випадки оніхомікозів, викликаних пліснявими грибками-недерматофітами, представленими різними видами.
Останнім часом частіше відзначають поєднане ураження дерматофітами, дріжджоподібними та пліснявими грибками. Ураження спочатку спричинене переважно одним видом грибків, потім відбувається вторинне інфікування іншими. Не виключена і асоціація грибкової та бактеріальної інфекції.
Розрізняють три види оніхомікозу:
· нормотрофічний — змінюється забарвлення нігтя, з’являються смуги та плями, але блиск і товщина нігтя залишаються нормальними;
· гіпертрофічний — змінюється колір нігтя, він втрачає блиск, потовщується та деформується. Можливе часткове руйнування нігтя з країв;
· оніхолітичний (атрофічний) — уражена частина нігтя атрофується і відторгається від нігтьового ложа.
За локалізацією виділяють форми оніхомікозу:
· дистальний (ураження нігтя у вільного краю);
· латеральний (ураження бокових сторін);
· проксимальний (ураження заднього валика);
· тотальний (ураження всього нігтя).
Препарати для лікування грибка нігтів слід підбирати індивідуально, враховуючи вид виявленого збудника та його чутливість до антимікотичних препаратів.
Для призначення максимально ефективного цілеспрямованого лікування недостатньо лише однієї мікроскопії, що підтверджує наявність міцелію та спор грибка. Важливо визначити вид збудника та його чутливість до антимікотиків. Цього можна досягти за допомогою культурального дослідження з висівом біоматеріалу на два поживні середовища. Часто під час культурального дослідження користуються лише одним поживним середовищем, у результаті чого збудник може бути не визначений взагалі, або будуть виявлені не всі грибки, що стали причиною оніхомікозу.
Причиною недостовірного результату лабораторної діагностики може бути широке поширення пліснявих грибків у навколишньому середовищі, що може призвести до контамінації зразка. При контамінації пліснявими грибками може відбуватися пригнічення росту дерматофітів, якщо здійснювати висів біоматеріалу лише на одне середовище Сабуро. Середовище з циклогексімідом пригнічує ріст дріжджових і пліснявих грибків, що дає змогу визначити — чи присутня дерматофітна інфекція. Висів біоматеріалу на два поживні середовища також дає змогу виявити поєднану грибкову інфекцію. Виділення всіх збудників оніхомікозу необхідне для точного підбору протигрибкового препарату з урахуванням чутливості всіх збудників.
Лабораторія IMD проводить аналіз на два середовища паралельно, крім того, в аналіз входить проведення двох видів мікроскопії. У тому числі люмінесцентної мікроскопії, яка виключає хибнопозитивні/хибнонегативні результати та забезпечує точність до 96%. Таким чином, аналіз на грибки від IMD — комплексне дослідження, що дозволяє отримати максимально достовірну картину захворювання.
Надішліть матеріал вашого клієнта на аналіз у лабораторію IMD і отримаєте можливість допомогти в розв’язанні проблеми.
