Гіпергідроз: що роблять американці, коли у них пітніють ноги
За даними Міжнародного товариства гіпергідрозу 3% людей на землі мають таку проблему — надмірну пітливість. Американські подіатри вважають, що вона може входити до переліку спадкових проблем. У людей з гіпергідрозом дуже потіють пахви, долоні і ноги.
При гіпергідрозі ніг:
• Нога буває настільки слизькою від вологи, що просто «прослизає» всередину взуття.
• Стопи виглядають зморщеними і «білими», ніби людина приймала багатогодинну ванну.
• Іноді на стопі є інфекції (постійна вологість руйнує шкіру, відкриваючи їм шлях).
• Від ніг, шкарпеток і взуття виходить неприємний запах.
• Від усього цього людина знаходиться в постійному стресі.
Який домашній догляд прописують американські подіатри в такому випадку:
Слідкуйте за гігієною ніг. Щодня мийте ноги антибактеріальним милом; обов’язково вимивайте між пальцями, кажуть фахівці. Ретельно висушіть ноги, а потім нанесіть присипку або спеціальний порошок для ніг.
Вибирайте правильні шкарпетки. Носіть шкарпетки з натуральних або акрилових волокон, які відводять вологу від ніг, а не затримують її. Деякі синтетичні суміші призначені для відводу вологи від шкіри і краще зберігають ноги сухими. А ось стовідсоткові бавовняні шкарпетки поглинають вологу, але не відводять її від шкіри, тому їх слід уникати.
Міняйте шкарпетки протягом дня. Зберігайте зайву пару шкарпеток в шафці на роботі або в своїй сумці. Змініть шкарпетки посеред дня.
Купуйте правильне взуття. Одними носками проблему не вирішити. Носіть взуття, яка зроблена з дихаючих матеріалів.
Зверніться до фахівця. Коли варто відвідати лікаря-подіатра? За даними Національної медичної бібліотеки США, менше 40% людей з підвищеним потовиділенням звертаються за допомогою.
Як подіатри проводять діагностику надмірної пітливості ніг:
Проводять огляд і розпитують про симптоми;
Роблять тест на крохмаль-йод для підтвердження діагнозу.
Проба Мінора, відома також як йодо-крохмальний тест, — це нескладна проба, яка допомагає визначити площу і інтенсивність гіпергідрозу.
Методика називається по імені винахідника — радянського невропатолога В. Л. Мінора, який вперше застосував цей тест.
Як робиться проба? На підошву стопи наносять двохвідсотковий розчин йоду. Через 1-2 хвилини, коли він підсихає, ділянку посипають крохмалем (іноді розпилюють крохмальний розчин). Чекають приблизно 5 хвилин і потім вивчають результат. Якщо є надлишок поту, то оброблена ділянка набуває темно-синього кольору.
Таку ж методику використовують наші косметологи, щоб визначити підвищену пітливість пахв. Вони аналізують колір покритої крохмалем ділянки. Вона може мати різні відтінки — від чорно-синього до блідо-синього. Крім того, інтенсивність потовиділення визначають і за розміром цієї ділянки.
Важливо пам’ятати, що на результати проби Мінора впливають такі чинники:
- температура в приміщенні;
- застосування антиперспірантів в день проведення проби;
- емоційний стан випробуваного;
- кількість випитої ним рідини;
- час доби (ближче до вечора інтенсивність прояву гіпергідрозу знижується).
Після цього призначається лікування. А через час пробу Мінора можна повторити, щоб оцінити ефективність лікування і порівняти результати проби першої проби з подальшими.
Як американці лікують від гіпергідрозу ніг:
Залежно від симптомів і результатів тесту Мінора фахівці призначають безрецептурні препарати і антиперспіранти для ніг.
Іноді застосовують ін’єкції ботокса, ефект від них зазвичай триває приблизно від шести до дев’яти місяців.
Виписують пероральні рецептурні ліки, наприклад, антихолінергічні препарати. Але з ними слід бути дуже обережними, оскільки вони мають довгий перелік неприємних побочек.
У зовсім вже тяжких випадках проводять симпатектомію — це хірургічна резекція нервових стовбурів, які повідомляють тілу надмірне потовиділення. Такий спосіб винайшли в Швеції. А потім шведи заборонили цю операцію. У США її офіційно не забороняли, але вже відомі жертви таких втручань. Пацієнти кажуть, що їхнє життя не тільки не покращилося, а проблема не стала менш виснажливою. Навпаки, їхнє здоров’я суттєво погіршилося, їм стало набагато важче жити і працювати після такої операції.
Тому головне, про що не втомлюються нагадувати американські фахівці людям з гіпергідрозом, — це гігієна і профілактика.
Джерела: Американська медична асоціація подіатричної медицини (APMA)
