Гипергидроз: что делают американцы, когда у них потеют ноги

как лечить гипергидроз

По данным Международного общества гипергидроза 3% людей на земле имеют такую проблему — чрезмерную потливость. Американские подиатры думают, что она может относиться к наследственным проблемам. У людей с гипергидрозом очень потеют подмышки, ладони и ноги.

При гипергидрозе ног:

  • Нога бывает настолько скользкой от влаги, что просто «проскальзывает» внутрь обуви.
  • Стопы выглядят сморщенными и «белесыми», будто человек принимал многочасовую ванну.
  • Иногда на стопе имеются инфекции (постоянная влажность разрушает кожу, открывая им путь).
  • От ног, носков и обуви исходит неприятный запах.
  • От всего этого человек находится в постоянном стрессе.

Какой домашний уход прописывают американские подиатры в таком случае:

Соблюдайте гигиену ног. Ежедневно мойте ноги антибактериальным мылом; обязательно вымывайте между пальцами ног, говорят специалисты. Тщательно высушите ноги, а затем нанесите на ноги присыпку или специальный порошок для ног.

Выбирайте правильные носки. Носите носки из натуральных или акриловых волокон, которые отводят влагу от ног, а не задерживают ее. Некоторые синтетические смеси предназначены для отвода влаги от кожи и лучше сохраняют ноги сухими. А вот стопроцентные хлопчатобумажные носки поглощают влагу, но не отводят ее от кожи, поэтому их следует избегать.

Меняйте носки в течение дня. Храните лишнюю пару носков в шкафчике на работе или в своей сумке. Смените носки посреди дня.

Покупайте правильную обувь. Одними носками проблему не решить. Носите обувь, которая сделана из дышащих материалов.

Обратитесь к специалисту. Когда стоит посетить врача-подиатра? По данным Национальной медицинской библиотеки США, менее 40% людей с повышенным потоотделением обращаются за помощью.

Как подиатры проводят диагностику чрезмерной потливости ног:

Проводят осмотр и расспрашивают о симптомах;

Делают тест на крахмал-йод для подтверждения диагноза.

Проба Минора, известная также как йодо-крахмальный тест – это несложная проба, которая помогает определить площадь и интенсивность гипергидроза.

Методика называется по имени изобретателя — советского невропатолога В. Л. Минора, который впервые применил этот тест.

Как делается проба? На подошву стопы наносят двухпроцентный раствор йода. Через 1-2 минуты, когда он подсыхает, этот участок стопы посыпают крахмалом (иногда распыляют крахмальный раствор). Ждут примерно 5 минут и потом изучают результат. Если есть избыток пота, то обработанный участок приобретает темно-синий цвет.

Такую же методику используют наши косметологи, чтобы определить повышенную потливость подмышек. Они анализируют цвет покрытого крахмалом участка. Он может иметь разные оттенки — от черно-синего до бледно-синего. Кроме того, интенсивность потоотделения определяют и по размеру этого участка.

как лечить гипергидроз

 

Важно помнить, что на результаты пробы Минора влияют такие факторы:

  • температура в помещении;
  • применение антиперспирантов в день проведения пробы;
  • эмоциональное состояние испытуемого;
  • количество выпитой им жидкости;
  • время суток (ближе к вечеру интенсивность проявления гипергидроза снижается).

После этого назначается лечение. А через время пробу Минора можно повторить, чтобы оценить эффективность лечения и сравнить результаты пробы первой пробы с последующими.

Как американцы лечат от гипергидроза ног:

В зависимости от симптомов и результатов теста Минора специалисты назначают безрецептурные препараты и антиперспиранты для ног.

Иногда применяют инъекции ботокса, эффект от них обычно длится примерно от шести до девяти месяцев.

Выписывают пероральные рецептурные лекарства, например, антихолинергические препараты. Но с ними следует быть очень осторожными, поскольку они имеют длинный перечень неприятных побочек.

В совсем уж тяжких случаях проводят симпатэктомию — это хирургическая резекция нервных стволов, которые сообщают телу чрезмерное потоотделение. Такой способ изобрели в Швеции. А потом шведы запретили эту операцию. В США ее официально не запрещали, но уже известны жертвы таких вмешательств. Люди говорят, что их жизнь не только не улучшилась, а проблема не стала менее изматывающей. Наоборот, их здоровье существенно ухудшилось, им стало гораздо труднее жить и работать после такой операции.

Поэтому главное, о чем не устают напоминать американские специалисты людям с гипергидрозом, — это гигиена и профилактика.


Гіпергідроз: що роблять американці, коли у них пітніють ноги

За даними Міжнародного товариства гіпергідрозу 3% людей на землі мають таку проблему — надмірну пітливість. Американські подіатри вважають, що вона може входити до переліку спадкових проблем. У людей з гіпергідрозом дуже потіють пахви, долоні і ноги.

При гіпергідрозі ніг:

• Нога буває настільки слизькою від вологи, що просто «прослизає» всередину взуття.
• Стопи виглядають зморщеними і «білими», ніби людина приймала багатогодинну ванну.
• Іноді на стопі є інфекції (постійна вологість руйнує шкіру, відкриваючи їм шлях).
• Від ніг, шкарпеток і взуття виходить неприємний запах.
• Від усього цього людина знаходиться в постійному стресі.

Який домашній догляд прописують американські подіатри в такому випадку:

Слідкуйте за гігієною ніг. Щодня мийте ноги антибактеріальним милом; обов’язково вимивайте між пальцями, кажуть фахівці. Ретельно висушіть ноги, а потім нанесіть присипку або спеціальний порошок для ніг.

Вибирайте правильні шкарпетки. Носіть шкарпетки з натуральних або акрилових волокон, які відводять вологу від ніг, а не затримують її. Деякі синтетичні суміші призначені для відводу вологи від шкіри і краще зберігають ноги сухими. А ось стовідсоткові бавовняні шкарпетки поглинають вологу, але не відводять її від шкіри, тому їх слід уникати.

Міняйте шкарпетки протягом дня. Зберігайте зайву пару шкарпеток в шафці на роботі або в своїй сумці. Змініть шкарпетки посеред дня.

Купуйте правильне взуття. Одними носками проблему не вирішити. Носіть взуття, яка зроблена з дихаючих матеріалів.

Зверніться до фахівця. Коли варто відвідати лікаря-подіатра? За даними Національної медичної бібліотеки США, менше 40% людей з підвищеним потовиділенням звертаються за допомогою.

Як подіатри проводять діагностику надмірної пітливості ніг:

Проводять огляд і розпитують про симптоми;

Роблять тест на крохмаль-йод для підтвердження діагнозу.

Проба Мінора, відома також як йодо-крохмальний тест, — це нескладна проба, яка допомагає визначити площу і інтенсивність гіпергідрозу.

Методика називається по імені винахідника — радянського невропатолога В. Л. Мінора, який вперше застосував цей тест.

Як робиться проба? На підошву стопи наносять двохвідсотковий розчин йоду. Через 1-2 хвилини, коли він підсихає, ділянку посипають крохмалем (іноді розпилюють крохмальний розчин). Чекають приблизно 5 хвилин і потім вивчають результат. Якщо є надлишок поту, то оброблена ділянка набуває темно-синього кольору.

Таку ж методику використовують наші косметологи, щоб визначити підвищену пітливість пахв. Вони аналізують колір покритої крохмалем ділянки. Вона може мати різні відтінки — від чорно-синього до блідо-синього. Крім того, інтенсивність потовиділення визначають і за розміром цієї ділянки.

Важливо пам’ятати, що на результати проби Мінора впливають такі чинники:

  • температура в приміщенні;
  • застосування антиперспірантів в день проведення проби;
  • емоційний стан випробуваного;
  • кількість випитої ним рідини;
  • час доби (ближче до вечора інтенсивність прояву гіпергідрозу знижується).

Після цього призначається лікування. А через час пробу Мінора можна повторити, щоб оцінити ефективність лікування і порівняти результати проби першої проби з подальшими.

Як американці лікують від гіпергідрозу ніг:

Залежно від симптомів і результатів тесту Мінора фахівці призначають безрецептурні препарати і антиперспіранти для ніг.

Іноді застосовують ін’єкції ботокса, ефект від них зазвичай триває приблизно від шести до дев’яти місяців.

Виписують пероральні рецептурні ліки, наприклад, антихолінергічні препарати. Але з ними слід бути дуже обережними, оскільки вони мають довгий перелік неприємних побочек.

У зовсім вже тяжких випадках проводять симпатектомію — це хірургічна резекція нервових стовбурів, які повідомляють тілу надмірне потовиділення. Такий спосіб винайшли в Швеції. А потім шведи заборонили цю операцію. У США її офіційно не забороняли, але вже відомі жертви таких втручань. Пацієнти кажуть, що їхнє життя не тільки не покращилося, а проблема не стала менш виснажливою. Навпаки, їхнє здоров’я суттєво погіршилося, їм стало набагато важче жити і працювати після такої операції.

Тому головне, про що не втомлюються нагадувати американські фахівці людям з гіпергідрозом, — це гігієна і профілактика.

Джерела: Американська медична асоціація подіатричної медицини (APMA)

Портал косметологів

Ес Клас Вікі — Медична енциклопедія для всіх